Організація науково-дослідницької роботи в умовах

заповідних урочищ

Тема:  «Організація науково-дослідницької роботи в умовах заповідних урочищ»

Мета: пожвавити роботу з обдарованими дітьми через розвиток компетентності, конкурентно-спроможності в умовах соціалізації особистості.

Актуальність: обдаровані учні – майбутня інтелектуальна і творча еліта суспільства, призначена забезпечити його духовний і технічний прогрес.

Основні завдання

·      розвиток самостійності, ініціативності, активної життєвої позиції;

·      підвищити якість біологічних знань;

·      сприяти формуванню науково-світоглядної картини світу;

·      навчити застосовувати біологічні знання для аналізу різних видів життєвих ситуацій і розв’язання біологічних завдань;

·      формувати здібності і підтверджувати теоретичні положення на практиці, реалізуючи їх у житті.

Сьогодні в Україні виникає гостра необхідність виходу освіти на якісно новий рівень, що відповідає потребам суспільства, яке динамічно розвивається.  Навчальні предметні програми передбачають не лише засвоювання матеріалів, а й формування істинних уявлень про життя живих організмів, знайомство з об’єктами природи. Для цього потрібно проводити навчально-дослідну роботу як на уроках, так і позаурочний час. Тому ефективним є метод організації науково-дослідної роботи в межах заповідних урочищ. Це дає можливість ознайомити учнів із живими організмами як цілісними системами, спостерігати за розвитком природних об’єктів, досліджувати взаємозв’язок між різними ланками навколишнього середовища, проводити екологічну роботу, спрямовану на збереження природних багатств нашого краю. Науково-дослідницька робота спонукає учнів не лише до одержання готових знань, а й до пізнавальної діяльності, самостійного творчого пошуку.  Школярі оволодівають знаннями про навколишнє середовище, працюють над формуванням екологічної культури особистості, ведуть науково – пошукову роботу місцевих заповідних урочищ, а саме урочища “Крива”, яке входить до складу “Дністровського національного парку”, досліджують рідкісні ранньоквітучі, реліктові та ендемічні рослини, які занесені до “Червоної книги України”.

Разом із співробітниками Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного АН України Т.Л.Андрієнко та О.І.Прядко  досліджено рідкісні види рослин урочища «Крива».

Школярами вивчено географічне розташування даної території. Учні прийшли до висновку, що дане урочище займає площу 8 га. Ця територія лежить  на схилі річки Дністер, де розміщується угрупування степової рослинності. Вона займає частину сьомого виділу площею близько 1 га. Це дуже стрімкий схил з виходами вапняків. По схилі розкидані дерева граба, дуба та дикої яблуні. Степова рослинність представлена угрупуваннями ковили пірчастої і оману мечолистого. Перший занесений до “Червоної книги України”, а другий є реліктом.

Вони переконалися, що серед степового різнотрав’я тут  ростуть в’язіль увінчаний, шавлія лучна, льон жовтий, айстра степова, які надають цим угрупуванням мальовничого вигляду. Крім того наукову цінність мають такі реліктові види як сон чорніючий, півники угорські, зіновать біла.

             Лісова рослинність представлена дубово – грабовими лісами та різноманітним трав’яним покривом. Підлісок в цих лісах майже відсутній. В розрідженому трав’яному покриві переважають ранньоквітучі рослини: підсніжник звичайний, печіночниця звичайна, первоцвіт весняний, проліски, які занесені до “Червоної книги України”, а на узліссі відмічені півники злаколисті, які є рідкісними для цього регіону.

Ділянка урочища “Крива” є комплексною. Науковий інтерес являє як степова, так і лісова рослинність. Ценози цих типів відрізняються флористичним багатством та мальовничістю. Тому на цій ділянці доцільно встановити охоронний режим.

Отже, школярі мають можливість сформувати навички науково-дослідницької та експериментальної роботи, у ході яких вони ведуть фенологічні спостереження, польові експерименти,  вивчають особливості видового складу місцевих  біогеоценозів, роблять аналіз статистичних даних.

Висновки:

·       вивчення біології забезпечує внутрішню потребу школяра у дослідній діяльності;

·       дослідницькі компетенції формуються у процесі урочної та позаурочної роботи ;

·       учень сам вибирає форму свого залучення до дослідницької діяльності відповідно до своїх потреб.